МОВНА ВІЙНА.

 

Йде тринадцятий рік володарювання в Україні надто «національної» у язиковому питанні, але дуже навіть інтернаціональної в бізнесі буржуазії. Тринадцятий рік ця пануюча кліка визнає усі відтінки і різновиди української мови, від «гуцульського» до «мови діаспори», але і чути нічого не хоче про інші мови, особливо, про російську.

Хоча, між іншим, навіть у буржуазній Конституції України чітко записано, що в Україні гарантується використання і вільний розвиток російської, інших мов національних меншин України. Але ті, хто писали цю конституцію, писали її, як бачимо, не для буквального розуміння.

Сьогодні практично будь-який папірець необхідно заповнювати державною мовою, в установах освіти ведеться цілеспрямована робота на повне витиснення російської й інших мов з процесу освіти і всезагальний перехід до української мови навчання.

Дійшло до того, що відомий своїми націоналістичними замахами міністр освіти і науки України, член СДПУ(о) В. Кремінь приїхав до однієї зі шкіл споконвіку російськомовного Донбасу (!) впроваджувати українську мову в процес навчання! Нехай би краще суму, у яку обійшлася ця поїздка, направив для відшкодування студентських транспортних пільг, адже через те, що він «забув» вчасно перелічити транспортникам гроші, студентам довелося їздити за повну вартість на навчання! Сам, напевно, їздив не «за свої».

Телебачення також скачується до віщання за одним язиковим шаблоном. Як вам подобаються, скажемо, програми новин, де основну частину ведучий читає російською, а новини спорту раптово «переходять» на українську? Або коли на певному каналі російською новини виходять 1 раз на добу, а інші випуски – українською. Російськомовні фільми з українським текстовим перекладом – уже звичайна справа на українському телебаченні. Начебто хтось в Україні не розуміє російську! Російськомовну рекламу, прогноз погоди і т.д. уже практично не зустрінеш. Більш того, регіональна телевізійна служба новин у Донбасі, де більш 90% населення – російськомовні, виходить українською мовою!

Відносну «волю» у цьому відношенні ще мають газети, але при таких темпах повальної українізації і їхня година близька.

Для реєстрації будь-якого об'єднання громадян відповідні органи приймають до розгляду тільки Статути українською мовою.

Ви не одержите схвалення міністерства освіти і науки на написаний вами навчальний посібник, якщо він написаний російською мовою. До речі, зараз у ВУЗах Донбасу з природних дисциплін, усупереч міністерським установкам, великою популярністю користуються підручники, видані в Росії. Чи не тому, що гідних аналогів Російських підручників в Україні просто немає?

На жаль, численні акції протесту проти язикової дискримінації, що проводилися за ці роки в Україні, були недостатньо сильні для того, щоб зрушити це питання з місця. Люди думали, що не може бути просто так повальної українізації. Але, як виявилося, дуже навіть може бути. І ми усі разом можемо цьому запобігти, якщо організовано і масово вийдемо на вулиці і зажадаємо дотримання наших прав.

Нас, комуністів, часто обвинувачують у тім, що ми, мов, розпалюємо протиріччя, нацьковуємо регіони один на одного, створюємо проблеми там, де їх насправді немає.

Ми ж думаємо інакше. Це не МИ створюємо проблеми, а ВОНИ, ті, хто зараз при владі. На наш погляд, тут дійсно не повинне було б бути ніяких проблем.

Адже ми не виступаємо проти української мови. Ні в якому разі! Один раз ми навіть піднімали питання про захист української мови від домагань діаспори. Ми виступаємо за двомовність, тобто за рівноправність і волю використання і розвитку обох мов (української та російської), а також за гарантовану волю використання мов національних меншин України.

У Республіці Бєларусь, наприклад, завдяки Президентові А. Г. Лукашенко, якого підтримали білоруські комуністи, білоруська і російська мови мають рівні права. У будь-яку установу можна звертатися як білоруською, так і російською мовою. Гарантується цілковита воля використання цих двох мов. І ніяких проблем немає!

Недавно цю славну естафету підхопила і Республіка Молдова, де при владі зараз знаходиться Партія комуністів Республіки Молдова. Тепер у Молдові молдавська мова є державною, а російська – офіційною мовою міжнародного спілкування, тобто свобода її використання нарівні з молдавською теж гарантується. Без проблем!

Хочеш – використовуй державну, хочеш – офіційну мову. Усі задоволені. Скажіть, де ж тут проблема і хто ці проблеми створює?

Чому ж тоді російська мова є офіційним тільки в 2-х республіках Радянського Союзу (не вважаючи Росії), а саме в Білорусії і Молдові?

Відповідь проста. Справа в тім, що й у Білорусії, і в Молдові при владі в тім або іншому ступені комуністи. А комуністи завжди проводять політику, що найбільш повно відповідає інтересам народу.

В ціх країнах народ міркує не про те, „хто з’їв сало”, а про майбутнє. Адже гідне майбутнє можна побудувати лише спільно з братерськими народами. Там мислення творче, у нас же йде руйнівне галопування вступу до НАТО замість того, щоб сісти з братами, розібратися у виниклій ситуації і виробити проект спільного виходу з кризи і подальшого розвитку братерських країн.

Комуністи України також виступають за додання російській мові статусу офіційного в Україні. І можна не сумніватися, що коли ми прийдемо до влади, ми це здійснимо. Але народу не можна сидіти, зклавши руки, і чекати, коли хтось щось зробить. Необхідно вже СЬОГОДНІ боротися разом для того, щоб ЗАВТРА належало нам, а не буржуазії!

І робоча молодь у цій боротьбі повинна стояти на передовій!

 

P.S.: Я навмисне написав цю статтю двома мовами, щоб ще раз довести нашу прихильність не російській мові на шкоду українській, а саме двомовності в Україні.

 

17.01.2004.

Вперше опубліковано російською мовою в газеті „Комуніст Донбасу” №12(388), 26.03.2004; наклад 10000 прим.  

Hosted by uCoz